Заповіді для батьків
1. Якщо дитину постійно критикують - вона вчиться ненавидіти.
2. Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.
3. Якщо дитину висміюють - вона стає замкненою.
4. Якщо дитині постійно докоряють - вона вчиться жити з почуттям провини.
5. Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.
6. Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
7. Якщо дитина живе в розумінні добра й доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Під час спілкування з дитиною не слід уживати наступні висловлювання:
· Я тисячу разів говорив тобі, що…
· Скільки разів треба повторювати…
· Про що ти тільки думаєш…
· Невже тобі важко запам’ятати, що…
· Ти стаєш…
· Ти такий самий як…
· Відчепись, мені ніколи…
· Чому твоя подруга (друг) така (такий), а ти – ні…
Спілкуючись із дітьми, бажано вживати наступні висловлювання:
· Як добре, що ти в мене є.
· Я так рада тебе бачити.
· Мені так добре з тобою.
· Добре, що ти прийшов(ла).
· Я за тобою скучила.
· Мені приємно, що ти саме так зробив(ла)
· Спасибі тобі,я дуже вдячна.
· Якби не ти, я ніколи із цим не впорався(лась)
· Я вірю в тебе, ти з усім впораєшся.
Мова дорослих - взірець для наслідування.
Яскрава, виразна мова дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння її і запам'ятовування.
Суха, монотонна мова не повинна бути зразком для наслідування. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності.
Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосна, криклива мова викликає у дошкільнят байдуже ставлення до її змісту, роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповісти батькам таким же тоном і це надає мові відтінок грубості.
Не розмовляйте з дітьми швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою батьків дітям важко, вони відволікаються, стомлюються слухати, так виховується неуважність до слова.
Мова батьків має бути орфографічне і граматично правильною, вимова звуків повинна чіткою. Дитина швидше навчиться говорити правильно, коли чутиме навколо себе правильну, літературну мову.
Батьки мають берегти слух дитини, стежити за станом слухового органу. Не можна говорити над самим вухом дитини. Знижує слухову увагу дитини постійний шум у кімнаті, голосне звучання телевізору, голосні розмови дорослих. Першою ознакою зниженого слуху є відсутність реакції дитини на мову людей, що її оточують. Батьки повинні постійно піклуватися про збереження слуху дитини, розвивати слухову увагу, спостережливість.
Комментариев нет:
Отправить комментарий